Обитель Чёрной Королевы

Обитель Чёрной Королевы эзотерический и магический форум












Последние темы
» Ритуал почитания Мойр (Темная Луна).
Пт 7 Дек 2018 - 10:09 автор Katrina

» Ритуал, посвящённый Великой Матери Земли, богине Гее (Полная Луна).
Пт 7 Дек 2018 - 9:49 автор Katrina

» Ритуал "Богиня Новой Зари". (Полумесяц).
Пт 7 Дек 2018 - 9:31 автор Katrina

» Ритуал "Ночь Желаний".
Пт 7 Дек 2018 - 9:19 автор Katrina

» Ритуал почитания Зимних Фей.
Пт 7 Дек 2018 - 9:12 автор Katrina

» Ритуал рождения Фрейи.
Пт 7 Дек 2018 - 9:04 автор Katrina

» Ритуал успеха и процветания.
Пт 7 Дек 2018 - 8:57 автор Katrina

» Ритуал Перерождения Потерянного Повелителя (Зимнее Солнцестояние).
Пт 7 Дек 2018 - 8:47 автор Katrina

» Магические атрибуты месяца Декабрь.
Пт 7 Дек 2018 - 8:37 автор Katrina

» Магические праздники Декабря в древности.
Пт 7 Дек 2018 - 8:28 автор Katrina

» Кровь.
Пн 3 Дек 2018 - 14:04 автор Ashera

» Магическое применение крови и красной охры.
Пн 3 Дек 2018 - 14:02 автор Ashera

» Появление прекрасной Богини.
Пн 3 Дек 2018 - 13:24 автор Ashera

» Богиня Аматерасу.
Пн 3 Дек 2018 - 13:13 автор Ashera

» Аматэрасу.
Пн 3 Дек 2018 - 12:48 автор Ashera

» Акция! "СТОИТ" или "НЕТ" от Alexandros вам ОТВЕТ.
Пт 30 Ноя 2018 - 17:09 автор Alexandros

» Нужно или нет при проведении сеанса Рейки держать кисти рук «лодочкой» в момент наложения рук на пациента? Или это не имеет значение?
Ср 28 Ноя 2018 - 21:20 автор Alexandros

» Использование животных жертв в рунической и графической магии.
Вс 25 Ноя 2018 - 20:34 автор BlackQueen

»  Превращение животного в фамильяр, вызов фамильяра и подселение фамильяра.
Вс 25 Ноя 2018 - 20:30 автор BlackQueen

» Использование исландских гальдраставов на животных.
Вс 25 Ноя 2018 - 20:25 автор BlackQueen

» Можно ли использовать на животных ставы для людей.
Вс 25 Ноя 2018 - 20:16 автор BlackQueen

» Рейки, энергопрактики, религиозные воздействия и животные.
Вс 25 Ноя 2018 - 20:13 автор BlackQueen

» Как проводить чистку животных.
Вс 25 Ноя 2018 - 20:09 автор BlackQueen

» Можно ли ставить на животное ставы, защиты, проводить магические воздействия с подселенцами?
Вс 25 Ноя 2018 - 20:07 автор BlackQueen

» Cколько защит и ставов можно ставить на животных.
Вс 25 Ноя 2018 - 20:03 автор BlackQueen

» Ритуал как единство фидеистического действия и слова.
Ср 21 Ноя 2018 - 6:52 автор Ashera

» Каббала и мистика.
Вт 20 Ноя 2018 - 20:46 автор Vedma Kassandra

» Каббала и Таро.
Вт 20 Ноя 2018 - 20:30 автор Vedma Kassandra

» Каббала и магия.
Вт 20 Ноя 2018 - 20:22 автор Vedma Kassandra

» Ангелы и демоны.
Вт 20 Ноя 2018 - 19:50 автор Vedma Kassandra

» Разделы Каббалы.
Вт 20 Ноя 2018 - 19:17 автор Vedma Kassandra

» Ордена и ритуалы.
Вт 20 Ноя 2018 - 19:04 автор Vedma Kassandra

» Магия – это Каббала?
Вт 20 Ноя 2018 - 18:57 автор Vedma Kassandra

» Ритуальные действия.
Вт 20 Ноя 2018 - 18:50 автор Vedma Kassandra

» Что обозначает шестиконечная звезда?
Вт 20 Ноя 2018 - 18:35 автор Vedma Kassandra

» Что такое «практическая Каббала»?
Вт 20 Ноя 2018 - 18:28 автор Vedma Kassandra

» Голем – миф или реальность?
Вт 20 Ноя 2018 - 18:09 автор Vedma Kassandra

» Брошюра 2. Что такое Каббала?
Вт 20 Ноя 2018 - 17:55 автор Vedma Kassandra

» Средневековая каббала.
Вт 20 Ноя 2018 - 17:48 автор Vedma Kassandra

» Соответствия между драгоценными (полудрагоценными) камнями и планетами.
Пн 19 Ноя 2018 - 14:21 автор Katrina

» Драгоценные камни. Магические и мистические свойства.
Пн 19 Ноя 2018 - 7:51 автор BlackQueen

» Запись на мастер-класс: Магические Зеркала".
Сб 17 Ноя 2018 - 7:19 автор Katrina

» Какое зелье вы бы выпили?
Пт 16 Ноя 2018 - 4:03 автор BlackQueen

» Камни-целители
Ср 14 Ноя 2018 - 19:55 автор Lucie

»  Формула древнего рецепта: как сделать Розовую воду.
Ср 14 Ноя 2018 - 18:02 автор Katrina

» Как изменить цвет глаз.
Ср 14 Ноя 2018 - 17:45 автор Katrina

» Гламурная Магия - определение и использование.
Ср 14 Ноя 2018 - 17:30 автор Katrina

» Правила поведения на кладбище.
Сб 10 Ноя 2018 - 18:20 автор Vedma Kassandra

» Кладбищенская магия. Чем опасна помощь мертвых?
Сб 10 Ноя 2018 - 18:00 автор Vedma Kassandra

» О кладбищенской магии.
Сб 10 Ноя 2018 - 16:30 автор Vedma Kassandra

» Танец Солнца у Коренных Американцев.
Пт 9 Ноя 2018 - 11:48 автор Katrina

» Поклонение Солнцу.
Чт 8 Ноя 2018 - 18:23 автор Katrina

» Солнечная магия, миф и фольклор.
Чт 8 Ноя 2018 - 2:25 автор Katrina

» Выберите Солнце в качестве Эмблемы и посмотрите, что это означает.
Ср 7 Ноя 2018 - 21:06 автор Katrina

» Новолуние в Скорпионе
Ср 7 Ноя 2018 - 13:21 автор Lucie

» Правила форума "Обитель Чёрной Королевы".
Пн 5 Ноя 2018 - 17:39 автор Katrina

» Сехмет - Львица (Темная Луна).
Пн 5 Ноя 2018 - 2:12 автор BlackQueen

» Маву - Великая Африканская Мать (Полная Луна).
Пн 5 Ноя 2018 - 2:07 автор BlackQueen

» Бригита - Богиня Искусства (Растущая Луна).
Пн 5 Ноя 2018 - 2:02 автор BlackQueen

» Ритуал "Ночь Гекаты".
Пн 5 Ноя 2018 - 1:56 автор BlackQueen

» Ритуал почитания Лесной Богини.
Пн 5 Ноя 2018 - 1:52 автор BlackQueen

» Праздник Эйнхериар (ритуал Поминовения Воинов).
Пн 5 Ноя 2018 - 1:48 автор BlackQueen

» Кали, Хранительница Книг Реинкарнаций (ритуал для просмотра влияния прошлых жизней).
Пн 5 Ноя 2018 - 1:38 автор BlackQueen

» Ноябрь.
Пн 5 Ноя 2018 - 1:27 автор BlackQueen

» Самайн или Хэллоуин? Как отмечаются эти праздники в Украине?
Чт 1 Ноя 2018 - 18:00 автор Katrina

» Самайн 31 октября 2018 года: обряды и ритуалы.
Чт 1 Ноя 2018 - 17:46 автор Katrina

» Хеллоуин, Самайн, Святки, Дивали - что между ними общего?
Чт 1 Ноя 2018 - 17:33 автор Katrina

» Джек и Дьявол. Легенда возникновения Фонаря Джека
Чт 1 Ноя 2018 - 0:40 автор Lucie

» Ритуал, посвященный Концу Сбора Урожая.
Ср 31 Окт 2018 - 22:59 автор Katrina

» Расклад на Самайн «Что будет»
Ср 31 Окт 2018 - 20:53 автор Lucie

» Расклад на Самайн «Мои предки»
Ср 31 Окт 2018 - 20:15 автор Lucie

» Защитная соль Самайна
Ср 31 Окт 2018 - 19:56 автор Lucie

» Диагностика любовных отношений на Чёрном Таро.
Ср 31 Окт 2018 - 8:31 автор Briel

» Cамайн.
Ср 31 Окт 2018 - 3:13 автор Bazilio

» Приближается Хэллоуин. Вспомним обычаи, приметы и гадания.
Ср 31 Окт 2018 - 2:56 автор Bazilio

» Cамхейн, Хэллоуин, Осеннее Макошье, Марина ночь, Великое Осеннее Сварожье - а что отмечаете вы?
Ср 31 Окт 2018 - 2:45 автор Bazilio

» Как празднуют Хэллоуин 2018 в Украине.
Вт 30 Окт 2018 - 19:02 автор Ashera

» Хэллоуин 2018: что нужно и что нельзя делать в этот праздник.
Вт 30 Окт 2018 - 4:06 автор BlackQueen

» Как гадать на Хэллоуин: проверенные способы заглянуть в будущее.
Вт 30 Окт 2018 - 3:42 автор BlackQueen

»  Украинский "Хэллоуин".
Вт 30 Окт 2018 - 3:36 автор BlackQueen

» Что значит жест Намасте в практике Йоги и в обычной жизни.
Вс 21 Окт 2018 - 11:08 автор Vedma Kassandra

» Заговоры от папиллом - лечение без операций.
Вс 21 Окт 2018 - 11:01 автор Vedma Kassandra

» Медитации, обряды и магические практики Октября.
Вс 21 Окт 2018 - 10:46 автор Vedma Kassandra

» 7 вещей, которые делают все ведьмы.
Вс 21 Окт 2018 - 1:41 автор Katrina

» Техника центрирования
Вс 21 Окт 2018 - 0:31 автор Lucie

» "Я в сердце имею то, что не умирает ...", Или кто такая Мавка?
Ср 17 Окт 2018 - 15:17 автор Alexandros

» Украинский Хеллоуин или Велесова ночь: история, традиции, обряды, приметы.
Ср 17 Окт 2018 - 14:26 автор Alexandros

» Заклинания против ритуалов.
Вт 16 Окт 2018 - 1:50 автор Katrina

» 7 признаков влияния Тёмной Магии на ваше тело.
Пн 15 Окт 2018 - 23:57 автор Katrina

» 10 замурчательных фактов о чёрных кошках.
Сб 13 Окт 2018 - 0:03 автор Katrina

Кто сейчас на форуме
Сейчас посетителей на форуме: 15, из них зарегистрированных: 0, скрытых: 0 и гостей: 15 :: 2 поисковых систем

Нет

Больше всего посетителей (126) здесь было Сб 26 Май 2018 - 21:42
наши форумы

BANAFRIT AruNa Эрешкигаль Bella donnaSuccubus
Наши форумы на других языках

Відьомська Оселя Dark Queen Vers un autre monde



La Lune



Вы не подключены. Войдите или зарегистрируйтесь

Різдво Христове: історія, звичаї та обряди.

Предыдущая тема Следующая тема Перейти вниз  Сообщение [Страница 1 из 1]

Bazilio

avatar
Модератор
Модератор
Різдво Христове: історія, звичаї та обряди.

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха.

Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.

Різдвяна легенда.

Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п’ять днів передсвяткування і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього.

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»).

Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.

Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з’явитися всьому населенню на перепис.

Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого.

Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.

На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей.

За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро.

Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.

Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми.

День народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день народження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою.

Історія свята.

Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичеських культів.

У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, “повороту до весни”.

У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята.

Утверджуючи християнство та вчення про єдиного Бога на теренах Київської Русі, перші отці церкви переосмислили язичницьку атрибутику у християнському контексті та зберегти у церковній традиції чимало з того доброго та істинного, що існувало в язичництві.

Зокрема – сільськогосподарський хліборобський календар, який багато в чому був розроблений ще в язичницькі часи. Таким чином, в Україні, як і в інших країнах світу, день початку нового сонячного, хліборобського, року отримав новий, християнський зміст, як Різдво, свято народження Божого Сина, Спасителя світу.

Відповідним чином була змінена й обрядовість, магічні дії й обряди язичництва були замінені на молитви й обряди прославлення і прохання до Всевишнього, щоб у наступному році він дав людям добрий урожай.

Відповідно до нового вчення був дещо переосмислений в плані символіки і обрядовості, але по суті залишений без змін, звичай поминання предків, старих дідів, праотців, які згідно православного вчення за свої добрі вчинки, зокрема відносно своєї родини, мають вічне життя у Бога в небесних поселеннях серед святих і праведників.

Так само як на святковому богослужінні, у святкуванні Різдва мали брати участь усі приналежні до родинного кола.

На Святому Вечорі властиво зосереджується взагалі головна увага свята, і на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів та знайомих з відповідними розвагами та забавами.

Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. У IV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня — хрещення та богоявлення.

І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква — 25 грудня за новим стилем.

У X столітті християнство було запроваджено на Русі, й відтоді свято Різдва Христового стало невід’ємною частиною нашої культури.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

avatar
Модератор
Модератор
Традиція різдвяного святкування.


Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий Різдвяний піст (Пилипівка), з 27 листопада до 6 січня. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими.

Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят — дідух (сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив). Зерно з дідуха зберігали до весни, примішуючи потім до посівного — для забезпечення багатого врожаю. Особливого значення надавали різдвяній погоді.

По ній визначали майбутній врожай. Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із культом предків, з шануванням душ померлих. Відтак, узвар і особливо кутя, які обов’язково мають бути на кожному столі – насправді є поминальними стравами.

Вранці 7 січня українці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові.

Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним, та починалася велика різдвяна гостина. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі.

По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків.

Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

avatar
Модератор
Модератор
Коляда.

Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров’я, многих літ і всяких статків у хаті і родині.

Вже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей та вінчували їм злагоду й достаток.

Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослуження.

На Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят вранці.

Готувалися до колядування заздалегідь — виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедика.

Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони обирали отамана — хлопця, котрий вирізнявся спритністю, дотепністю і якого в селі поважали.

Крім того, він мав уміти гарно починати пісню, зробити в ній вивід. Традиційний одяг колядницьких ватаг — білі та коричневі кожушки й свитки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону різнилися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

avatar
Модератор
Модератор
Дитяча коляда.

Колядують діти, дорослі парубки та дівчата, а в Галичині інколи колядують і ґазди. Але першими оповісниками народження Христа в різдвяних обрядах у давнину були діти та підлітки, які обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки.

І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік.

Колядували, як правило, лише хлопчаки: дівчатка у різдвяних обрядах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими мають з’являтися представники чоловічої статі.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

avatar
Модератор
Модератор
Парубоцька коляда.

Крім дітей, на перший день Різдвяних свят колядують і дорослі парубки — ці вже ходять із «звіздою» та дзвоником. "Звізду" роблять з дерев’яної обичайки та тоненьких дощечок — шалівок. Рівнож не п’ять і не шість, а сім. Звізда декорується кольоровим папером, стрічками.

В середині — образок "Народження Христа" і свічка.
Ватага колядників — п’ять осіб: береза, звіздоноша, дзвонар, міхоноша та запасний, що має завдання допомагати міхоноші.

Такі колядники колядують у хаті перед об¬разами. Спочатку підходять до вікна, і береза гукає:
— Пане господарю, благословіть Христа славити!

Інколи, як де ведеться, такого благословення випрошують усі — хором:
По цьому дому, по веселому, Чи дозволите колядувати, Колядувати, дім звеселяти, Дім звеселяти, дітей збудити, Христа славити?!
— Просимо! — відзивається з хати господар, відчиняючи двері. Хлопці заходять до хати, скидають шапки, стають перед образами і під "дзеленькання" дзвоника співають.


За таку колядку господар дає, бувало, цілого калача, а то й запрошує всю ватагу до столу, як бажаних гостей. Вип’ють по чарці, закусять — довго не сидять, та й постають у пошані перед господарем.

Береза віншує:

"За цим віншуємо вас, чесний та величний наш пане, усім добром, усім гараздом, що собі у Господа Бога жадаєте та думкою думаєте, щоб так воно і сталося! Поможи вам, Бо¬же, ці свята мирно одпровадити та других у радості й веселості щасливо діждати, а нам, колядникам, ласкаві будьте не за зле мати, що у ваш чесний та величний двір повернули. Поверни до вас, Господи Боже, ласкою своєю небесною на цілий рік і вік! Сим вас віншуємо, а самі усім чесним та ґречним низько кланяємося. Здорові будьте, в гаразді оставайтеся!".

Всі колядники низько вклоняються господареві, господині, дітям, навіть наймитові, якщо він є. Отак поколядувавши в одній хаті, ватага йде до другої.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

avatar
Модератор
Модератор
Дівоча коляда.

Увечорі, як геть стемніє, йдуть з колядою і дівчата. Дівоча ватага ходить з ліхтарем, що має вигляд місяця або зірки. Ліхтар дівчата носять не в руках, а прив’язують до довгої тички, щоб здалека було видко дівоча ватага йде!…

Дівчата до хати не заходять: співають на дворі, під вікном. "Оце постаємо кружка під хатою, а всередині — наша "береза" з ліхтарем.

Церковна коляда.

На Західній Україні колядують і старші люди — найчастіше чоловіки, що належать до церковного братства. Братчики, зібравшись, ідуть до панотця. Від панотця колядники йдуть до хати своїх братчиків, вітаючи їх з народженням Христа.

Легерська колядка.

Уже від "Святого Миколая" група леґінів — гуцульських парубків, готується до коляди. Готуватися треба поважно, бож колядницька ватага — двадцять осіб!

Вибирають "березу", "виборця" — скарбника, "коня" — міхоношу, скрипника, трембітаря, кількох добрих плясунів. Всі інші, що не мають "функції", — звичайні колядники.

Старі "ґазди" разом з панотцем виробляють програму, бож колядницька ватага стоїть під протекторатом церкви. Коляда починається обходом навколо церкви і колядою в панотця.

Колядницький похід дуже цікавий: попереду йдуть парами плясуни з "бартками" (сокирами) на плечах. До «барток» підв’язані дзвоники, що під час танку дзвонять у такт плясунам. Таким "плясом" колядники і підходять до кожної хати, де колядують, — і відходять.

Якщо "ґазда" хоче, щоб колядницька ватага йому "дім звеселила", він виходить на поріг з калачем у руках, а "ґаздиня" — з повісмом льону. До них підходить "виборець" і підносить їм дерев’яний різьблений хрест, щоб цілували.

Поцілувавши, ґаздиня перев’язує хрест повісмом, а ґазда дає "виборцеві" калач і кидає гроші до скриньки.

Після цієї церемонії вся ватага заходить до хати. У хаті колядників частують горілкою чи пивом — що ґазда має. Під час частунку колядники "розвеселяють дім" — співають, оповідають веселі пригоди, танцюють з ґаздинею чи ґаздовою дочкою…

Отак побавившись, ватага приступає до справжньої церемонії коляди: сідає за стіл і ко-лядує по черзі: господареві, господині, синові, дочці та всьому "живому і мертвому достатку" — худобі, хаті, плугові, рогачам. Кінчається коляда віншуванням. Всі встають з-за столу, стають перед ґаздою і ґаздинею, береза виходить наперед і каже:

"Віншуємо вас, аби у вашій загороді було стільки овечок, скільки у сім домі дрібних кри-шок. Віншуємо вам многая літа з цими святками, з цим Новим Роком та Святим Різдвом. Дай вам, Боже, здоров’я!"

Вся ватага колядників підхоплює хором:
— Дай, Боже!
— А в домі склінно!
— Дай, Боже!
— У кіннику коні!
— Дай, Боже!
— У кошарі вівці!
— Дай, Боже!
— У пасіці бджоли!
— Дай, Боже!

По віншуванні один із плясунів, підстрибую¬чи то на одній, то на другій нозі, обходить по черзі всіх членів родини. Танцюючи, він співає в супроводі всього хору:

Ой, пляшу, пляшу — знаю до кого,
Дасть мені ґазда пів золотого.
Ой, мало, мало — на цім не стало…
Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу,
Як маєш сина, то давай сира,
Як маєш дочку — давай горілочку.
Ой, дай же, дай же, як маєш дати,
Не маєш дати — вигонь із хати:
Ой, хоч ожогом, хоч кочергою,
А хоч дівчинов коструботою..

За цей "пляс" колядник дістає в шапку або в дзвінок гріш від кожного, до кого танцював і приспівував. Після цього всі колядники тричі вклоняються ґазді та ґаздині і, танцюючи від столу назад плечима, виходять із хати.

За ними виходять ґазда з ґаздинею. На подвір’ї ватага стає колом, оточуючи ґазду, ґаздиню і свого скрипаля. Скрипаль грає, а колядники йдуть "рівної" — хороводять то в один, то в другий бік, приспівуючи: Аби ґаздам весело було Через цілий рік жити…

За це ґазда частує колядників горілкою. Нарешті, ватага зупиняється, випускає з кола ґаз-ду з ґаздинею, ще п’є по келішку оковитої і, пританцьовуючи, виходить на вулицю.

Звідки в українців колядки?

Саме слово коляда походить від назви Нового Року у римлян — Саіегкіае іашіагіае, що припадав на тиждень після веселих сатурналій, у другій половині грудня місяця.

Ця чужа назва "коляда", що сплелася із старослов’янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні греко-римські впливи в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де вона зустрілася безпосередньо з греко-римським світом.

Цілком можливо, що наші предки разом із назвою "коляда" та деякими звичаями запозичили від греків та римлян ще щось із мотивів величальних новорічних пісень ще перед прийняттям християнства на Україні-Русі.

Та все ж, немає сумніву, що греко-римські впливи зустрілися на східньослов’янському ґрунті вже з виробленою новорічною обрядовістю і величальними піснями місцевого походження.

"Дуже можливо, що ті старі новорічні пісні в нас називалися власне щедрівками. Ця рідна, місцева їх назва, незнана поза українською етнографічною територією, стоїть, очевидячки, в якомусь зв’язку із щедрим, тобто багатим вечором, що замикає різдвяний цикл празників, та із тою щедрістю, багатством і достатком, який напророчують колядки й щедрівки в бажаннях для господарів".

Традиційний характер організації колядницьких та щедрівницьких ватаг на чолі з "березою" у багатьох випадках нагадує стародавніх веселих скоморохів, що теж "хату звеселяли" не тільки величальними піснями, а й танцями та грою на музичних інструментах (згадаймо колядницьку ватагу на Гуцульщині).

Цілком можливо, що від співців-скоморохів колядницькі та щедрівницькі ватаги успадку-вали і традиційні форми випрошування дозволу, як ось:

… Ци повелите колядовати,
Колядовати, дім звеселяти,
Дім звеселяти, діти збудити?
Сказане вище стосується і до випрошування плати за колядування:

А йди ж за грішми та до комори,
Ключики бери, скриньки розмикай,
Скриньки розмикай, нам грошей давай.
Ой, давай, давай, не затинайся,
Ни маєш дати, ни підем з хати.
Також імовірно, що звичай переодягатися та накладати на себе машкару — характеризуватися циганом, жидом, чортом, журавлем, ведмедем, козою — колядницькі та щедрівницькі ватаги теж запозичили від скоморохів.

За традицією староукраїнських величальних пісень, багато колядок спрямовується до особи господаря, господині або їхніх дітей — парубка чи дівки. Відповідно до цього підбирається і зміст колядки. Імена величальних осіб підставляється в тексті самої пісні, і тоді колядка виглядає так, ніби спеціально складена для даної особи.


Щодо змісту, то колядки і щедрівки відзначаються великою різноманітністю мотивів. Хоч і дуже умовно, можна їх все ж поділити на шість окремих груп, а саме: колядки і щедрівки з хліборобськими, мисливськими, військовими, казково-фантастичними, любовними (краще сказати — весільними) та біблійно-релігійними мотивами.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

avatar
Модератор
Модератор
Вертеп.

Давню традицію має й український звичай від Різдва виступати з вертепом. Є підстави думати, що вже в XVII-му столітті українці виставляти на Різдво вертепну драму — це був загальновідомий і по всій Україні поширений звичай.

Будова українського вертепу.

Спочатку вертепом виступав маленький ящик, обклеєний кольоровим папером, де за допомогою ляльок, закріплених на осі, розігрувалися вистави, які складалися з двох частин. У першій частині розігрувалися сцени, пов’язані з народженням Христа і біблійними персонажами; друга, світська, включала до свого сюжету житейські історії про Добро і Зло.

Так про це пише етнограф Микола Маркевич: "Наш вертеп є похідний будиночок з двома поверхами. Зроблений він з тоненьких дощок і картону. Верхній поверх має балюстраду, за балюстрадою відбувається містерія: це Вифлеєм. На нижньому поверсі трон царя Ірода; долівку обклеєно хутром для того, щоб не видно було щілин, якими рухаються ляльки. Кожну ляльку прикріплено до дроту; під долівкою є кінець цього дроту: за цей кінець, придержуючи ляльку, вертепник вводить її в двері і водить у напрямку, який для неї необхідний. Розмова від імени ляльок відбувається поміж дячками, співаками і бурсаками то пискливим голосом, то басом — відповідно до потреби. Вся друга частина вистави відбувається на нижньому поверсі". Два поверхи вертепного будиночка, за християнською традицією, трактувалися як “небо” і “земля”.

Щодо тексту вертепної драми, то це — цікаве поєднання книжних елементів з елементами народними. Вертепна драма складається з двох частин: різдвяної драми і механічно приєднаної до неї сатирично-побутової інтермедії.

Перша частина вертепу, що іноді зветься "святою" — більш-менш стійка, а друга, народня змінюється в залежності від місцевих умов, історичного періоду та від здібностей самого вертепника.

Обидві частини — "свята" і народня — різняться між собою ще й мовою. Перша частина написана старою "книжною" мовою, а друга — створена народом і мало чим різниться від сучасної української мови.

"Свята" частина вертепу. Багато дослідників-етнографів погоджуються з тим, що свята частина вертепної драми, якщо і не була створена цілком в Академії Київській, то в усякому разі дістала там поважне літературне оформлення.

Про "книжне" походження "святої" частини вертепу свідчить ще й те, що вона майже не¬змінна в усіх списках відомих нам вертепів. Друга ж (народна) частина — змінна.

Так чи інакше, а "свята" частина вертепної драми виконувалася всіма вертепниками і збереглася в усіх відомих нам текстах. Кінчалася ця драма смертю Ірода, а після смерті такого лиходія люд, звичайно, має радіти, веселитися. Отже починається народно-побутова інтермедія — друга частина вертепу.

"Народна" частина вертепу, як уже сказано – витвір самого народу. В цій частині вертепу ми спостерігаємо віддзеркалення побуту населення України того часу, коли вертеп був створений.

Згодом вертеп перетворився на театралізоване дійство з великою кількістю учасників, склад яких змінюється відповідно до регіону.

Читайте також: Буцімто українські композитори різдвяної музики не писали – як так виходить

Зазвичай, саме у такому форматі мистецтво вертепу тішить нас і сьогодні. Хоча традиція вертепу поступово забувалася, бо, як і інші народні традиції, зазнавала гоніння, та все ж сьогодні вона знову відроджується та займає своє місце в культурі різдвяного святкування.

Coma.in.ua


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Спонсируемый контент

Предыдущая тема Следующая тема Вернуться к началу  Сообщение [Страница 1 из 1]

Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения