Обитель Чёрной Королевы

Обитель Чёрной Королевы эзотерический и магический форум












Последние темы
» Богиня Земли, Богиня Луны.
Сегодня в 4:32 автор Katrina

» Рогатый Бог и Бог Солнца.
Сегодня в 4:27 автор Katrina

» Викканские Богиня и Бог: Древние Архетипы.
Сегодня в 4:22 автор Katrina

» Викканские Богиня и Бог.
Сегодня в 4:17 автор Katrina

» Викканский взгляд на Божества: Богиня и Бог.
Сегодня в 4:03 автор Katrina

» Практическая Викка.
Сегодня в 3:53 автор Katrina

» Происхождение Викки.
Сегодня в 3:45 автор Katrina

» Викка и Магия.
Сегодня в 3:37 автор Katrina

»  Викка - это децентрализованная религия.
Вчера в 22:24 автор Katrina

» Жизненные циклы: Викканские Богиня и Бог.
Вчера в 22:08 автор Katrina

»  Что такое Викка? Руководство для начинающих свой Путь в Викканскую Религию.
Вчера в 21:46 автор Katrina

» Всё о Зельях.
Пн 18 Фев 2019 - 2:53 автор Bazilio

» Травы для Магических Целей.
Пн 18 Фев 2019 - 1:16 автор Bazilio

» Тринадцать трав и их магическое использование.
Вс 17 Фев 2019 - 23:47 автор Bazilio

» Кошки и Ведьмы.
Вс 17 Фев 2019 - 19:30 автор Katrina

» Чары Удачи Горной Феи Кошки.
Вс 17 Фев 2019 - 19:17 автор Katrina

» Заклинание Феи Северного Сияния.
Вс 17 Фев 2019 - 9:32 автор Katrina

»  Заклинание Кошки Оракула.
Вс 17 Фев 2019 - 9:19 автор Katrina

» Зеркало, Кошка и Лунное Любовное Заклинание.
Вс 17 Фев 2019 - 9:13 автор Katrina

» Заклинание для Исцеления Питомца.
Вс 17 Фев 2019 - 9:05 автор Katrina

» Обряд для Ушедшего Питомца.
Вс 17 Фев 2019 - 8:48 автор Katrina

» Волшебный ошейник.
Вс 17 Фев 2019 - 8:38 автор Katrina

» Заклинание, чтобы стать ближе к вашей кошке.
Вс 17 Фев 2019 - 8:30 автор Katrina

» Эфирное масло Лаванды.
Пт 15 Фев 2019 - 22:30 автор Ashera

» Эфирное масло Лимона.
Пт 15 Фев 2019 - 21:14 автор Ashera

» Эфирное масло Чёрного Перца.
Пт 15 Фев 2019 - 19:49 автор Ashera

» Заклинание Воды, Золы и Соли (на латыни).
Пт 15 Фев 2019 - 10:33 автор BlackQueen

» Заговор Розового Кварца.
Пт 15 Фев 2019 - 10:01 автор BlackQueen

» Заговор Горного Хрусталя.
Пт 15 Фев 2019 - 9:49 автор BlackQueen

» «Настоящий» Святой Валентин не был покровителем любви.
Пт 15 Фев 2019 - 0:24 автор Ashera

» Заклинание Привлечения с Морской Раковиной.
Чт 14 Фев 2019 - 3:29 автор Katrina

» Привлечение любви с помощью пламени Розовой Свечи и Стрелы Купидона.
Чт 14 Фев 2019 - 3:12 автор Katrina

» Вызов через обращение к Богине Венере.
Чт 14 Фев 2019 - 2:46 автор Katrina

» Вызов через обращение к Богиням Диане и Арадии.
Чт 14 Фев 2019 - 2:28 автор Katrina

» Заклинание, чтобы сблизить двух человек.
Чт 14 Фев 2019 - 2:08 автор Katrina

» Заклинание любовных чар.
Ср 13 Фев 2019 - 23:57 автор Katrina

» Любовное заклинание, написанное кровью.
Ср 13 Фев 2019 - 23:50 автор Katrina

» Любовное заклинание на исполнение желания.
Ср 13 Фев 2019 - 23:36 автор Katrina

» Заклинание, чтобы пригласить любовь в свою жизнь.
Ср 13 Фев 2019 - 23:27 автор Katrina

» Заклинание Любви к Себе.
Ср 13 Фев 2019 - 21:48 автор Vedma Kassandra

» Любовное зелье № 13.
Ср 13 Фев 2019 - 21:24 автор Vedma Kassandra

» Сваямвара Парватхи Мантра - Самая мощная мантра для брака.
Ср 13 Фев 2019 - 21:10 автор Vedma Kassandra

» Любовные заклинания из Традиции Фей.
Ср 13 Фев 2019 - 19:39 автор Vedma Kassandra

» Псалом 45.
Ср 13 Фев 2019 - 12:39 автор Vedma Kassandra

» Бальзам из Галаадского Вина, Чтобы Излечить Разбитое Сердце.
Ср 13 Фев 2019 - 12:22 автор Vedma Kassandra

» Магические растения Ордена Розенкрейцеров.
Вт 12 Фев 2019 - 11:31 автор Ashera

» Магия Дня святого Валентина: Заклинания для Любви и Вожделения.
Пн 11 Фев 2019 - 0:46 автор BlackQueen

» 5 любовных заклинаний, чтобы абсолютно не подвергать испытанию День святого Валентина (и 5 альтернативных вариантов).
Вс 10 Фев 2019 - 22:23 автор BlackQueen

» 4 любовных заклинания Дня святого Валентина и ритуалы Белой магии.
Вс 10 Фев 2019 - 20:25 автор BlackQueen

» 6 магических способов отпраздновать день Святого Валентина самому.
Вс 10 Фев 2019 - 0:47 автор Katrina

» Анализ ритуала "Лимонное проклятие".
Сб 9 Фев 2019 - 22:44 автор Katrina

» Беседа о Французской Магии.
Сб 9 Фев 2019 - 22:03 автор Katrina

» Три Ритуала со Свечами на День Святого Валентина чтобы принести Немного Света и Магии в Вашу Жизнь.
Сб 9 Фев 2019 - 0:03 автор Katrina

» Розовая магия. Целебные и магические свойства розы.
Ср 6 Фев 2019 - 23:47 автор Ashera

» Эфирное масло Грейпфрута.
Ср 6 Фев 2019 - 21:23 автор Ashera

» Магические и мистические свойства Базилика.
Ср 6 Фев 2019 - 20:28 автор Ashera

» Базилик. Много интересной и полезной информации.
Ср 6 Фев 2019 - 20:04 автор Ashera

» Мелисса. Рецепты Мелиссы.
Ср 6 Фев 2019 - 3:59 автор Ashera

» Тринадцать трав и их магическое использование.
Ср 6 Фев 2019 - 0:03 автор Ashera

» Время: Ущербная Луна.
Вт 5 Фев 2019 - 23:12 автор Ashera

» Время: Полнолуние. Полнолуние в Знаке Зодиака.
Вт 5 Фев 2019 - 22:58 автор Ashera

» Время: Снежное Полнолуние.
Вт 5 Фев 2019 - 22:46 автор Ashera

» Время: Холостая Луна.
Вт 5 Фев 2019 - 22:29 автор Ashera

» Время: Эсбаты кельтского календаря (Полнолуния).
Вт 5 Фев 2019 - 21:58 автор Ashera

» Время: Ведьмины Полнолуния.
Вт 5 Фев 2019 - 21:18 автор Ashera

» Фазы Луны - астрологически и магически.
Вт 5 Фев 2019 - 20:58 автор Ashera

» Февраль - Снежная Луна.
Вт 5 Фев 2019 - 19:03 автор Ashera

» Стихотворение.
Вт 5 Фев 2019 - 18:46 автор Ashera

» Луна Ясеня 18 февраля – 17 марта.
Пн 4 Фев 2019 - 23:19 автор Bazilio

» Языческий и викканский календарь на февраль 2019 года.
Пн 4 Фев 2019 - 22:48 автор Bazilio

» Страшные смертельные предсказания экстрасенсов.
Пн 4 Фев 2019 - 18:35 автор Katrina

» Путь Ведьмы Воды. Знания Воды.
Вс 3 Фев 2019 - 18:53 автор BlackQueen

» Путь Ведьмы Воды. Магия Воды.
Вс 3 Фев 2019 - 17:56 автор BlackQueen

» Алтарь.
Вс 3 Фев 2019 - 16:43 автор BlackQueen

» Настройка вашего алтаря Имболка.
Вс 3 Фев 2019 - 15:51 автор BlackQueen

» Божества Любви и Брака.
Сб 2 Фев 2019 - 14:43 автор Vedma Kassandra

» История Имболка.
Сб 2 Фев 2019 - 14:02 автор Vedma Kassandra

» Гадание на камнях.
Сб 2 Фев 2019 - 13:44 автор Vedma Kassandra

» Мыло Имболка.
Сб 2 Фев 2019 - 4:11 автор Ashera

» Ритуал «Попурри» на Кэндлемас.
Сб 2 Фев 2019 - 3:58 автор Ashera

» Благовоние Имболка.
Сб 2 Фев 2019 - 3:44 автор Ashera

» Масло Имболка.
Сб 2 Фев 2019 - 3:34 автор Ashera

» 13 способов отпраздновать Имболк.
Сб 2 Фев 2019 - 3:05 автор Ashera

» Ритуал Очищения Дома в Имболк.
Пт 1 Фев 2019 - 22:28 автор Katrina

» Ритуал Посвящения для Нового Искателя.
Пт 1 Фев 2019 - 22:11 автор Katrina

» Медитация Завершения Зимы.
Пт 1 Фев 2019 - 21:50 автор Katrina

» Семейный Ритуал Прощания с Зимой.
Пт 1 Фев 2019 - 21:36 автор Katrina

» Проведение Ритуала Свечи на Имболк для одинокого практикующего.
Пт 1 Фев 2019 - 21:24 автор Katrina

» Групповой ритуал Почитания Бригид.
Пт 1 Фев 2019 - 21:09 автор Katrina

» Молитва Бригид, Хранительнице Пламени.
Пт 1 Фев 2019 - 20:34 автор Katrina

Кто сейчас на форуме
Сейчас посетителей на форуме: 21, из них зарегистрированных: 0, скрытых: 0 и гостей: 21 :: 2 поисковых систем

Нет

Больше всего посетителей (126) здесь было Сб 26 Май 2018 - 21:42
наши форумы

BANAFRIT AruNa Эрешкигаль Bella donnaSuccubus
Наши форумы на других языках

Відьомська Оселя Dark Queen Vers un autre monde



La Lune



Вы не подключены. Войдите или зарегистрируйтесь

Різдво Христове: історія, звичаї та обряди.

Предыдущая тема Следующая тема Перейти вниз  Сообщение [Страница 1 из 1]

Bazilio

Bazilio
Модератор
Модератор
Різдво Христове: історія, звичаї та обряди.

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха.

Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.

Різдвяна легенда.

Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п’ять днів передсвяткування і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього.

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»).

Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.

Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з’явитися всьому населенню на перепис.

Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого.

Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.

На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей.

За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро.

Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.

Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми.

День народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день народження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою.

Історія свята.

Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичеських культів.

У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, “повороту до весни”.

У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята.

Утверджуючи християнство та вчення про єдиного Бога на теренах Київської Русі, перші отці церкви переосмислили язичницьку атрибутику у християнському контексті та зберегти у церковній традиції чимало з того доброго та істинного, що існувало в язичництві.

Зокрема – сільськогосподарський хліборобський календар, який багато в чому був розроблений ще в язичницькі часи. Таким чином, в Україні, як і в інших країнах світу, день початку нового сонячного, хліборобського, року отримав новий, християнський зміст, як Різдво, свято народження Божого Сина, Спасителя світу.

Відповідним чином була змінена й обрядовість, магічні дії й обряди язичництва були замінені на молитви й обряди прославлення і прохання до Всевишнього, щоб у наступному році він дав людям добрий урожай.

Відповідно до нового вчення був дещо переосмислений в плані символіки і обрядовості, але по суті залишений без змін, звичай поминання предків, старих дідів, праотців, які згідно православного вчення за свої добрі вчинки, зокрема відносно своєї родини, мають вічне життя у Бога в небесних поселеннях серед святих і праведників.

Так само як на святковому богослужінні, у святкуванні Різдва мали брати участь усі приналежні до родинного кола.

На Святому Вечорі властиво зосереджується взагалі головна увага свята, і на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів та знайомих з відповідними розвагами та забавами.

Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. У IV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня — хрещення та богоявлення.

І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква — 25 грудня за новим стилем.

У X столітті християнство було запроваджено на Русі, й відтоді свято Різдва Христового стало невід’ємною частиною нашої культури.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

Bazilio
Модератор
Модератор
Традиція різдвяного святкування.


Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий Різдвяний піст (Пилипівка), з 27 листопада до 6 січня. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими.

Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят — дідух (сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив). Зерно з дідуха зберігали до весни, примішуючи потім до посівного — для забезпечення багатого врожаю. Особливого значення надавали різдвяній погоді.

По ній визначали майбутній врожай. Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із культом предків, з шануванням душ померлих. Відтак, узвар і особливо кутя, які обов’язково мають бути на кожному столі – насправді є поминальними стравами.

Вранці 7 січня українці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові.

Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним, та починалася велика різдвяна гостина. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі.

По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків.

Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

Bazilio
Модератор
Модератор
Коляда.

Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров’я, многих літ і всяких статків у хаті і родині.

Вже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей та вінчували їм злагоду й достаток.

Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослуження.

На Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят вранці.

Готувалися до колядування заздалегідь — виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедика.

Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони обирали отамана — хлопця, котрий вирізнявся спритністю, дотепністю і якого в селі поважали.

Крім того, він мав уміти гарно починати пісню, зробити в ній вивід. Традиційний одяг колядницьких ватаг — білі та коричневі кожушки й свитки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону різнилися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

Bazilio
Модератор
Модератор
Дитяча коляда.

Колядують діти, дорослі парубки та дівчата, а в Галичині інколи колядують і ґазди. Але першими оповісниками народження Христа в різдвяних обрядах у давнину були діти та підлітки, які обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки.

І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік.

Колядували, як правило, лише хлопчаки: дівчатка у різдвяних обрядах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими мають з’являтися представники чоловічої статі.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

Bazilio
Модератор
Модератор
Парубоцька коляда.

Крім дітей, на перший день Різдвяних свят колядують і дорослі парубки — ці вже ходять із «звіздою» та дзвоником. "Звізду" роблять з дерев’яної обичайки та тоненьких дощечок — шалівок. Рівнож не п’ять і не шість, а сім. Звізда декорується кольоровим папером, стрічками.

В середині — образок "Народження Христа" і свічка.
Ватага колядників — п’ять осіб: береза, звіздоноша, дзвонар, міхоноша та запасний, що має завдання допомагати міхоноші.

Такі колядники колядують у хаті перед об¬разами. Спочатку підходять до вікна, і береза гукає:
— Пане господарю, благословіть Христа славити!

Інколи, як де ведеться, такого благословення випрошують усі — хором:
По цьому дому, по веселому, Чи дозволите колядувати, Колядувати, дім звеселяти, Дім звеселяти, дітей збудити, Христа славити?!
— Просимо! — відзивається з хати господар, відчиняючи двері. Хлопці заходять до хати, скидають шапки, стають перед образами і під "дзеленькання" дзвоника співають.


За таку колядку господар дає, бувало, цілого калача, а то й запрошує всю ватагу до столу, як бажаних гостей. Вип’ють по чарці, закусять — довго не сидять, та й постають у пошані перед господарем.

Береза віншує:

"За цим віншуємо вас, чесний та величний наш пане, усім добром, усім гараздом, що собі у Господа Бога жадаєте та думкою думаєте, щоб так воно і сталося! Поможи вам, Бо¬же, ці свята мирно одпровадити та других у радості й веселості щасливо діждати, а нам, колядникам, ласкаві будьте не за зле мати, що у ваш чесний та величний двір повернули. Поверни до вас, Господи Боже, ласкою своєю небесною на цілий рік і вік! Сим вас віншуємо, а самі усім чесним та ґречним низько кланяємося. Здорові будьте, в гаразді оставайтеся!".

Всі колядники низько вклоняються господареві, господині, дітям, навіть наймитові, якщо він є. Отак поколядувавши в одній хаті, ватага йде до другої.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

Bazilio
Модератор
Модератор
Дівоча коляда.

Увечорі, як геть стемніє, йдуть з колядою і дівчата. Дівоча ватага ходить з ліхтарем, що має вигляд місяця або зірки. Ліхтар дівчата носять не в руках, а прив’язують до довгої тички, щоб здалека було видко дівоча ватага йде!…

Дівчата до хати не заходять: співають на дворі, під вікном. "Оце постаємо кружка під хатою, а всередині — наша "береза" з ліхтарем.

Церковна коляда.

На Західній Україні колядують і старші люди — найчастіше чоловіки, що належать до церковного братства. Братчики, зібравшись, ідуть до панотця. Від панотця колядники йдуть до хати своїх братчиків, вітаючи їх з народженням Христа.

Легерська колядка.

Уже від "Святого Миколая" група леґінів — гуцульських парубків, готується до коляди. Готуватися треба поважно, бож колядницька ватага — двадцять осіб!

Вибирають "березу", "виборця" — скарбника, "коня" — міхоношу, скрипника, трембітаря, кількох добрих плясунів. Всі інші, що не мають "функції", — звичайні колядники.

Старі "ґазди" разом з панотцем виробляють програму, бож колядницька ватага стоїть під протекторатом церкви. Коляда починається обходом навколо церкви і колядою в панотця.

Колядницький похід дуже цікавий: попереду йдуть парами плясуни з "бартками" (сокирами) на плечах. До «барток» підв’язані дзвоники, що під час танку дзвонять у такт плясунам. Таким "плясом" колядники і підходять до кожної хати, де колядують, — і відходять.

Якщо "ґазда" хоче, щоб колядницька ватага йому "дім звеселила", він виходить на поріг з калачем у руках, а "ґаздиня" — з повісмом льону. До них підходить "виборець" і підносить їм дерев’яний різьблений хрест, щоб цілували.

Поцілувавши, ґаздиня перев’язує хрест повісмом, а ґазда дає "виборцеві" калач і кидає гроші до скриньки.

Після цієї церемонії вся ватага заходить до хати. У хаті колядників частують горілкою чи пивом — що ґазда має. Під час частунку колядники "розвеселяють дім" — співають, оповідають веселі пригоди, танцюють з ґаздинею чи ґаздовою дочкою…

Отак побавившись, ватага приступає до справжньої церемонії коляди: сідає за стіл і ко-лядує по черзі: господареві, господині, синові, дочці та всьому "живому і мертвому достатку" — худобі, хаті, плугові, рогачам. Кінчається коляда віншуванням. Всі встають з-за столу, стають перед ґаздою і ґаздинею, береза виходить наперед і каже:

"Віншуємо вас, аби у вашій загороді було стільки овечок, скільки у сім домі дрібних кри-шок. Віншуємо вам многая літа з цими святками, з цим Новим Роком та Святим Різдвом. Дай вам, Боже, здоров’я!"

Вся ватага колядників підхоплює хором:
— Дай, Боже!
— А в домі склінно!
— Дай, Боже!
— У кіннику коні!
— Дай, Боже!
— У кошарі вівці!
— Дай, Боже!
— У пасіці бджоли!
— Дай, Боже!

По віншуванні один із плясунів, підстрибую¬чи то на одній, то на другій нозі, обходить по черзі всіх членів родини. Танцюючи, він співає в супроводі всього хору:

Ой, пляшу, пляшу — знаю до кого,
Дасть мені ґазда пів золотого.
Ой, мало, мало — на цім не стало…
Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу,
Як маєш сина, то давай сира,
Як маєш дочку — давай горілочку.
Ой, дай же, дай же, як маєш дати,
Не маєш дати — вигонь із хати:
Ой, хоч ожогом, хоч кочергою,
А хоч дівчинов коструботою..

За цей "пляс" колядник дістає в шапку або в дзвінок гріш від кожного, до кого танцював і приспівував. Після цього всі колядники тричі вклоняються ґазді та ґаздині і, танцюючи від столу назад плечима, виходять із хати.

За ними виходять ґазда з ґаздинею. На подвір’ї ватага стає колом, оточуючи ґазду, ґаздиню і свого скрипаля. Скрипаль грає, а колядники йдуть "рівної" — хороводять то в один, то в другий бік, приспівуючи: Аби ґаздам весело було Через цілий рік жити…

За це ґазда частує колядників горілкою. Нарешті, ватага зупиняється, випускає з кола ґаз-ду з ґаздинею, ще п’є по келішку оковитої і, пританцьовуючи, виходить на вулицю.

Звідки в українців колядки?

Саме слово коляда походить від назви Нового Року у римлян — Саіегкіае іашіагіае, що припадав на тиждень після веселих сатурналій, у другій половині грудня місяця.

Ця чужа назва "коляда", що сплелася із старослов’янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні греко-римські впливи в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де вона зустрілася безпосередньо з греко-римським світом.

Цілком можливо, що наші предки разом із назвою "коляда" та деякими звичаями запозичили від греків та римлян ще щось із мотивів величальних новорічних пісень ще перед прийняттям християнства на Україні-Русі.

Та все ж, немає сумніву, що греко-римські впливи зустрілися на східньослов’янському ґрунті вже з виробленою новорічною обрядовістю і величальними піснями місцевого походження.

"Дуже можливо, що ті старі новорічні пісні в нас називалися власне щедрівками. Ця рідна, місцева їх назва, незнана поза українською етнографічною територією, стоїть, очевидячки, в якомусь зв’язку із щедрим, тобто багатим вечором, що замикає різдвяний цикл празників, та із тою щедрістю, багатством і достатком, який напророчують колядки й щедрівки в бажаннях для господарів".

Традиційний характер організації колядницьких та щедрівницьких ватаг на чолі з "березою" у багатьох випадках нагадує стародавніх веселих скоморохів, що теж "хату звеселяли" не тільки величальними піснями, а й танцями та грою на музичних інструментах (згадаймо колядницьку ватагу на Гуцульщині).

Цілком можливо, що від співців-скоморохів колядницькі та щедрівницькі ватаги успадку-вали і традиційні форми випрошування дозволу, як ось:

… Ци повелите колядовати,
Колядовати, дім звеселяти,
Дім звеселяти, діти збудити?
Сказане вище стосується і до випрошування плати за колядування:

А йди ж за грішми та до комори,
Ключики бери, скриньки розмикай,
Скриньки розмикай, нам грошей давай.
Ой, давай, давай, не затинайся,
Ни маєш дати, ни підем з хати.
Також імовірно, що звичай переодягатися та накладати на себе машкару — характеризуватися циганом, жидом, чортом, журавлем, ведмедем, козою — колядницькі та щедрівницькі ватаги теж запозичили від скоморохів.

За традицією староукраїнських величальних пісень, багато колядок спрямовується до особи господаря, господині або їхніх дітей — парубка чи дівки. Відповідно до цього підбирається і зміст колядки. Імена величальних осіб підставляється в тексті самої пісні, і тоді колядка виглядає так, ніби спеціально складена для даної особи.


Щодо змісту, то колядки і щедрівки відзначаються великою різноманітністю мотивів. Хоч і дуже умовно, можна їх все ж поділити на шість окремих груп, а саме: колядки і щедрівки з хліборобськими, мисливськими, військовими, казково-фантастичними, любовними (краще сказати — весільними) та біблійно-релігійними мотивами.


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Bazilio

Bazilio
Модератор
Модератор
Вертеп.

Давню традицію має й український звичай від Різдва виступати з вертепом. Є підстави думати, що вже в XVII-му столітті українці виставляти на Різдво вертепну драму — це був загальновідомий і по всій Україні поширений звичай.

Будова українського вертепу.

Спочатку вертепом виступав маленький ящик, обклеєний кольоровим папером, де за допомогою ляльок, закріплених на осі, розігрувалися вистави, які складалися з двох частин. У першій частині розігрувалися сцени, пов’язані з народженням Христа і біблійними персонажами; друга, світська, включала до свого сюжету житейські історії про Добро і Зло.

Так про це пише етнограф Микола Маркевич: "Наш вертеп є похідний будиночок з двома поверхами. Зроблений він з тоненьких дощок і картону. Верхній поверх має балюстраду, за балюстрадою відбувається містерія: це Вифлеєм. На нижньому поверсі трон царя Ірода; долівку обклеєно хутром для того, щоб не видно було щілин, якими рухаються ляльки. Кожну ляльку прикріплено до дроту; під долівкою є кінець цього дроту: за цей кінець, придержуючи ляльку, вертепник вводить її в двері і водить у напрямку, який для неї необхідний. Розмова від імени ляльок відбувається поміж дячками, співаками і бурсаками то пискливим голосом, то басом — відповідно до потреби. Вся друга частина вистави відбувається на нижньому поверсі". Два поверхи вертепного будиночка, за християнською традицією, трактувалися як “небо” і “земля”.

Щодо тексту вертепної драми, то це — цікаве поєднання книжних елементів з елементами народними. Вертепна драма складається з двох частин: різдвяної драми і механічно приєднаної до неї сатирично-побутової інтермедії.

Перша частина вертепу, що іноді зветься "святою" — більш-менш стійка, а друга, народня змінюється в залежності від місцевих умов, історичного періоду та від здібностей самого вертепника.

Обидві частини — "свята" і народня — різняться між собою ще й мовою. Перша частина написана старою "книжною" мовою, а друга — створена народом і мало чим різниться від сучасної української мови.

"Свята" частина вертепу. Багато дослідників-етнографів погоджуються з тим, що свята частина вертепної драми, якщо і не була створена цілком в Академії Київській, то в усякому разі дістала там поважне літературне оформлення.

Про "книжне" походження "святої" частини вертепу свідчить ще й те, що вона майже не¬змінна в усіх списках відомих нам вертепів. Друга ж (народна) частина — змінна.

Так чи інакше, а "свята" частина вертепної драми виконувалася всіма вертепниками і збереглася в усіх відомих нам текстах. Кінчалася ця драма смертю Ірода, а після смерті такого лиходія люд, звичайно, має радіти, веселитися. Отже починається народно-побутова інтермедія — друга частина вертепу.

"Народна" частина вертепу, як уже сказано – витвір самого народу. В цій частині вертепу ми спостерігаємо віддзеркалення побуту населення України того часу, коли вертеп був створений.

Згодом вертеп перетворився на театралізоване дійство з великою кількістю учасників, склад яких змінюється відповідно до регіону.

Читайте також: Буцімто українські композитори різдвяної музики не писали – як так виходить

Зазвичай, саме у такому форматі мистецтво вертепу тішить нас і сьогодні. Хоча традиція вертепу поступово забувалася, бо, як і інші народні традиції, зазнавала гоніння, та все ж сьогодні вона знову відроджується та займає своє місце в культурі різдвяного святкування.

Coma.in.ua


_________________
...Приятно слышать, что вы так вежливо обращаетесь с котом. Котам обычно почему-то говорят "ты", хотя ни один кот никогда ни с кем не пил брудершафта.
Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".

[Вы должны быть зарегистрированы и подключены, чтобы видеть эту ссылку]

Спонсируемый контент

Предыдущая тема Следующая тема Вернуться к началу  Сообщение [Страница 1 из 1]

Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения